ЧОРНОБИЛЬЦЯМ
За те, що врятували ви життя
І на ЧАЕС ковтали злі рентгени,
Вам плата всім - державне забуття:
Петри, Миколи, Юрії, Семени.
І не виходить з сердця гіркота,
Що квітень той, мої хоробрі друзі,
Крізь біль образ у душах пророста
Щодня, немов полин-трава у лузі.
Колись від куль загинули діди.
І долю їхню випало спізнати Вам.
Героїзму замела й сліди Вітчизна.
Так помстивсь за подвиг атом.
І в душу щем зневіри насіда:
А що, як завтра горе вас покличе?
Як ти, державо наша молода,
Чорнобильцям подивишся у вічі?
М.Дубович