В 2004 році в переддень 18 річниці чорнобильського лиха було відкрито міським головою А.Б.Волошиним музейну експозицію "Нас єднає Чорнобиль",яку створила Марія Капітонівна Онищук.

...Утративши чоловіка, Марія Онищук не опустила руки, а навпаки - боролася з горем, навантажуючи себе вдень роботою, а вночі писала матеріали для музею та майбутньої книжки.Їй до всього було діло: за один рік організувала перекриття даху багатоповерхівки, де мешкає, разом із сусідами поставили двері, побілили стіни в під`їзді, з підвалу вивезли цілий причіп сміття, навели порядок у дворі. Такі клопоти давали можливість забувати про всі негаразди.

Марія Капітонівна пообіцяла чоловікові, що створить музей Чорнобильської трагедії на Черкащині. Адже вона мала чималий досвід музейної роботи, коли ще в 1991-ому році організувала історико-краєзнавчий у Поліському.

Марія Онищук пригадує, як тільки в її рідному краї дізналися, що вона задумала створити музей у Черкасах, то на "почин" надіслали півтори тисячі гривень. Це їй дуже допомогло. Нині в неї є друг і порадник - її теперішній чоловік Володимир Семенець, колишній військовий лікар, ліквідатор.Одну пенсію вони виділяють на витрати, пов`язані з музейною роботою, а на іншу живуть.

Поки не було приміщення експонати доводилося зберігати у власній двокімнатній квартирі. В 2004 році вдалося відкрити музейну кімнату,яку виділили в Черкаській організації "Союз Чорнобиль". А в 2006 році відкрито ще одну.

- Я така рада, що мені це вдалося! І до нашого музею почали, нарешті, йти відвідувачі, серед яких учні та студенти, навіть жителі Німеччини та Франції. У мене є ще мета - видати "Книгу пам`яті" про людей Черкащини, яких не минула доля чорнобильця,- розповидає пані Марія.

Створення музейної експозиції"Нас єднає Чорнобиль" проводилось з активною участю і пошуковою роботою чорнобильців. Загальне керівництво організаційною роботою здійснювалося правлінням організації "Союз Чорнобиль України". Зійшлися на тому: пошук, жива творчість забеспечили виконання задумів.Міська організація "Союз Чорнобиль України" працювала як добре злагоджений механізм. Це були працівники міліції, військовослужбовці із запасу, кадрові офіцери, які мали практику вирішення різноманітних завдань, навички праці з людьми.

Було підготовлено звернення до учасників ліквідаціїї аварії на ЧАЕС. Тривала напружена пошукова робота по збору матеріалів, свідчень, фотокарток. Чорнобильці власноруч виготовляли вітражі для eкспонатів. Було відремонтоване складське приміщення з пристосування під музей. Не важливо яку займали посаду - всі працювали пліч-о-пліч однаково. Завдяки власному прикладу в складних умовах кінцеву мету було досягнуто. До 20 річниці було відкрито ще дві кімнати:"Пропусти Чорнобиль крізь серце", "Чорнобиль очима дітей".

Як довело життя умови роботи, температурний режим приміщення та місцезнаходження кімнати-музею "Чорнобиль" не відповідають збереженню експонатів.Заходами ЗОШ №32(директор школи Ю.П.Король), М.К.Онищук, В.М.Семенця та чорнобильцями до 21 річниці аварії на ЧАЕС та 20 річниці школи (2007р.) обладнано музей "Чорнобиль".

Музей служитиме показником внеску Черкаської області в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та центром проведення тематичних уроків, екскурсий, конкурсів, виставок малюнків. На прикладах мужності, відваги, проявленої чорнобильцями в ході ліквідації наслідків аварії, виховувати в молоді патріотизм, любов до Батьківщини.

З матеріалів М.Онищук,В.Семенець

"Чорнобиль: трагедія, подвиг,попередження"